Оглавление блога

пятница, 11 апреля 2014 г.

В высоком кургане


ЗАПОВІТ
Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
NASAAT
Bän öldüynän, gömün beni
Üüsek kurganda,
Geniş boz kırın ortasında,
Käämil vatanımda.
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Uzun dipsiz tarlalar
Hem Dnipro, hem bayırlar
Görünsün, duyulsun
Uluyan dalgalar.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отойді я
І лани, і гори —
Ukraynadan maavi denizä
Akarkan duşmanın kanı,
Uzaklaşacam,
Tarlalar hem bayırlardan
Vazgeçecäm,
Все покину і полину
До самого бога
Молитися... а до того
Я не знаю бога.
Da osaat üüselecäm
Allaayın uuruna
Dua etmää.
O saada kadar da,
Savaşacam Allaayı tanımaa deyni,
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
Kendimä engel etmää.
Gömün da kalkının,
Sincirleri kırın,
Püskürün serbestlää
Duşmanın fena kanınnan.
І мене в сем’ї великій,
В сем’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.
Beni dä büük,
Serbest hem eni ayledä
Unutmayın anmaa
Halkın sessiz, tatlı lafınnan.
[25 декабря 1845,
в Переяславі]
[Dekabrinin 25-i 1845,
Pereyaslavda]

Комментариев нет :